"Чесна гра"
26-27 травня 2012 року у м. Київ відбувся семінар для молоді проти расизму у футболі під назвою Чесна гра//Fair Play.
Захід відбувся за сприяння Посольства Швейцарії в Україні, Українського центру вивчення історії Голокосту, проекту «Без Кордонів» та Управління Верховного комісара ООН з прав людини(УВКПЛ). Семінар складався з теоретичних та практичних блоків, зокрема: "Ідентичність. Стереотипи. Упередження"(Микола Тімков), «Право бути різними» (Анна Ленчовська, Андрій Книжний), «Нетерпимість та дотримання людської гідності на прикладах історії ХХ ст. і Голокосту»(Анатолій Подольський),«Кіно як засіб протидії расизму. Свобода вибору» (Анна Ленчовська, Андрій Книжний), «Протидія расизму та злочинам на грунті ненависті» (проект «Без Кордонів»).
Також учасники мали змогу переглянути фільм з назвою, яка говорить сама за себе «Ненависть». «Фильм рассказывает об одном дне из жизни подростков из периферийного квартала-гетто. События происходят на следующий день после беспорядков, спровоцированных полицейским произволом в отношении арабского подростка Абделя. В ходе беспорядков один из полицейских потерял пистолет. Его нашел один из героев фильма — Винс. Винс, еврей, не получивший образования, не имея возможности устроиться на работу или даже организованно провести досуг (с крыши-пикника их выгоняет полиция), Винсу и его друзьям — негру Юберу и арабу Саиду — остается только бродить по городу, вызывая подозрения у прохожих и стражей порядка. Многие из актёров этой ленты снялись в следующем фильме с Венсаном Касселем «Доберман».» (фильм,_1995)
Цікавими були обговорення короткометражок про расову приналежність та скінхедів. Перегляд відбувався у режимі стоп-кадр. Кожен учасник висловлюва свою думку, щодо розвитку подальшого сюжету і просто своє ставлення до того, що показували на екрані. Гарячі дискусії не вщухали і після завершення офіційної частини.
Присутня молодь та організатори встигли здружитись за ці два дні. Хотілось ще хоч на один день залишитись, але потяг чекав...
Захід відбувся за сприяння Посольства Швейцарії в Україні, Українського центру вивчення історії Голокосту, проекту «Без Кордонів» та Управління Верховного комісара ООН з прав людини(УВКПЛ). Семінар складався з теоретичних та практичних блоків, зокрема: "Ідентичність. Стереотипи. Упередження"(Микола Тімков), «Право бути різними» (Анна Ленчовська, Андрій Книжний), «Нетерпимість та дотримання людської гідності на прикладах історії ХХ ст. і Голокосту»(Анатолій Подольський),«Кіно як засіб протидії расизму. Свобода вибору» (Анна Ленчовська, Андрій Книжний), «Протидія расизму та злочинам на грунті ненависті» (проект «Без Кордонів»).
Також учасники мали змогу переглянути фільм з назвою, яка говорить сама за себе «Ненависть». «Фильм рассказывает об одном дне из жизни подростков из периферийного квартала-гетто. События происходят на следующий день после беспорядков, спровоцированных полицейским произволом в отношении арабского подростка Абделя. В ходе беспорядков один из полицейских потерял пистолет. Его нашел один из героев фильма — Винс. Винс, еврей, не получивший образования, не имея возможности устроиться на работу или даже организованно провести досуг (с крыши-пикника их выгоняет полиция), Винсу и его друзьям — негру Юберу и арабу Саиду — остается только бродить по городу, вызывая подозрения у прохожих и стражей порядка. Многие из актёров этой ленты снялись в следующем фильме с Венсаном Касселем «Доберман».» (фильм,_1995)
Цікавими були обговорення короткометражок про расову приналежність та скінхедів. Перегляд відбувався у режимі стоп-кадр. Кожен учасник висловлюва свою думку, щодо розвитку подальшого сюжету і просто своє ставлення до того, що показували на екрані. Гарячі дискусії не вщухали і після завершення офіційної частини.
Присутня молодь та організатори встигли здружитись за ці два дні. Хотілось ще хоч на один день залишитись, але потяг чекав...
19 коментарів
А культуры, да, увы, нет. Есть только, говоря словами Анатолия Ульянова, «невротично белоснежные галереи, тусовочные награды, авторитеты и вернисажи, где языки художников проваливаются в анусы нуворишей – всё это унылый презерватив, наполненный мертвечиной»
В конце концов, облегчу вам задачу.
из вашой же ссылки:«Многие группы британских скинов положительно восприняли идеи расизма.» «Местом появления английских „наци-скинов“ стал Лондон.»(«наци-скины»- «наци»это не сокращение от националистов???). «Нередки стали нападки на иностранцев.»
В моей ссылке наци-скины как раз и называются наци-скинами, а не просто скинхедами.
Обвинять всех скинхедов в расизме, это все равно что считать всех блек-митолистов сатанистами.
В продовженні теми, посилання на уривок інтерв`ю з Солом Кембелом, колишнім гравцем збірної Англії:
.
Мені здається, чи тут дійсно пахне… дешевою пропагандою?!
Стюардесса заходит в салон.
С:Afrikan people.
В салоне молчание.
C:Black people.
Снова никакой реакции.
C:Color people.
Опять молчок.
В самом конце салоне сидят папа и сынишка негры.
Сын: Папа-папа, нас уже три раза вызывали.
Папа: Молчи сынок! Сегодня мы голимые ниггеры — сразу после мексиканцев.
— Жертва!
— Пятью неграми?
— Тренер!
— Тысячью негров?
— Тюремный надзиратель!
— Потому что белые метко стреляют)